Окупація міста 1941-1944 рр. - Страница 4 - Форум
|
Окупація міста 1941-1944 рр.
|
|
| koganzvil | Дата: Вторник, 31.05.2016, 21:28 | Сообщение # 46 |
 Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 426
Статус: Offline
| В мае 1947 г. вКрасноярске был арестован бывший комендант Звягельской полиции Рейнгольд Моге.
Сначала его допрашивали сотрудники МГБ в Краснояске, а с июля 1947 г. – их коллеги
в Житомире. Материалы следствия и суда над Моге и его подельниками занимают три
тома. Впоследствии это дело под №581 было сдано в архив УКГБ (ныне – УСБУ) по
Житомирской обл.
Привожу некоторые выдежки из показаний Моге, содержащие ценнуюинформацию о периоде оккупации города: Во второйполовине июля 1941 г. было объявлено о сход жителей города в парке. На нем выступил немецкий офицер, которыйобъявил о необходимости избрать местные власти. Бургомистром Звягеля
был избран бывший царский жандарм Евтушенко, его заместителем – Лидия Фрейлих, комендантом
районной управы – Гауф. Также была избрана полиция в составе около 15 человек. Её
возглавил один украинец, но через несколько дней его перевели в Житомир, и
комендантом полиции был назначен Климович, его заместителем – Драхенберг Фридрих.
В августе 1941 г. Климович и Драхенберг были арестованы немецкой комендатурой якобы
за незаконное хранение оружия. После этого комендантом (начальником) полиции
стал Найман (Нейман) Эдвард, его помощником (заместитель) - Моге Рейнгольд. В тот период полицияподчинялась немецкой военной комендатуре и насчитывала примерно 40 человек. Находилась
по ул. Житомирской №7.В начале января1942 г. прозошла реорганизация полиции, её штат был увеличен. Районная полиция (шуцполицай)
охраняла немецкие военные объекты, тюрьму, проводила рейды против партизан.
Комендантом районной полиции назначили Моге, помощником - Драхенберга.
Численность – ок. 500 человек. Занимала она с января 1942 г. 3-этажный дом по
ул. Житомирская №4. В составе районной полиции были 3 роты примерно по 150 чел.
в каждой. Каждая рота состояла из 3 взводов, каждый взвод – из 3 отделений. Все
полицейские были доброльцами. Городская полицияразмещалась по ул. Ленина, на 2-м этаже довоенного здания кинотеатра. Считалась
следственной полицией.Сотрудники СДприбыли в январе 1943 г., после раскрытия подпольной организации. Сначала находились по ул.Житомирской №3, а летом 1943 г. перешли в дом по Житомирской №4 (4-й подъезд). Участвовали
в облавах против партизан. Начальник – Шварц Рихард. Немецкая жандармерияприбыла в январе 1942 г. и сначала размещалась на ул. Ленина в здании, где до
войны был кинотеатр. Весной 1942 г. переехала за мост в бывший дом Мезенцева.
Начальник – Лахнер, штат – 40-45 чел. Один из жандармов, Гробш, являлся шефом
районной полиции (Моге выполнял все его распоряжения). Полеваякомендатура дислоцировалась с первых дней оккупации по ул. Житомирской №51 (?).
В ней служило 58 человек, начальник – майор Нейман. Производили расстрелы
еврейского населения возле ДКА. В январе 1942 г. прибыла ортс-комендатура.
Помещалась по Житомирской ул. №3. Занималась чисто военными делами.Хозяйственнаякомендатура размещалась в здании, где после войны был райисполком. Занималась
изъятием у населения продуктов питания. Руководитель – Негель. Полеваяжандармерия прибыла в первые дни оккупации и оставалась до конца 1941 г. Штат –
ок. 30 чел. Вместе с полевой комендатурой участвовала в массовых расстрелах.Гестапо в городене было. Сотрудники иногда приезжали из Ровно и Житомира.Части СС стояливсе время, дислоцировались в красных казармах за Житомирским мостом. В 1942 г.организована Чижевецкая школа СС, где обучали местных военному делу. Ученики этой школы привлекались к антипартизанским рейдам.«Гроб-комендатура»находилась с первых дней оккупации на ж/д вокзале и убыла вместе с полевой
жандармерией в начале 1942 г. Носили нашивки на рукавах – череп со скрещенными костями.
Участвовали в массовых расстрелах.
|
| |
| |
| lytvynecjgenia | Дата: Суббота, 18.06.2016, 20:49 | Сообщение # 47 |
|
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 280
Статус: Offline
| У 1942 році радянські рублі на території Українинімці вирішили замінити новою окупаційною валютою - карбованцями. Тим більше, що досвід випуску «національних» валют унімців вже був - Польщу вони розгромили і окупували в 1939 році ще до створення
Імперських Кредитних Касс і введення окупаційних марок. Тому з місцевими
грошима вони обійшлися просто - продовжували друкувати польські злоті в
тому вигляді, в якому вони друкувалися до війни. Зміни торкнулися лише тексту
на купюрах, крім того, зі злотих зник державний герб - адже Польща перестала
бути державою, перетворившись на Генерал-Губернаторство в складі Рейху. Для
Рейхскомісаріата Україна німецькі художники намалювали нові купюри. Джерелом
натхнення для художників були, судячи з усього, радянські купюри і радянські
плакати - на карбованцях були намальовані діти, селяни, шахтарі, моряки і
навіть лабораторні працівники. Вид купюр мав навіювати впевненість в тому, що
життя налагодиться, і за нової влади українці як і раніше займатимуться творчою
працею. Під нову валюту навесні 1942 року створено Центральний емісійний
банк України (Zentralnotebank Ukraine). З 10 березня 1942 ці купюри стали
друкувати в берлінській державній друкарні Reichsdrukerei.В обіг нові купюри були введені 1 липня 1942 року. Обмінний курс карбованців по відношенню до рублявстановлювався як один до одного. До 25 липня населення було зобов'язане
поміняти всі радянські купюри з номіналом від 5 рублів й вище. Купюри
достоїнством один рубль і три рубля залишалися в обігу (з якихось причин в
Україну так і не завезли карбованці з схожими номіналами). Всім, хто міняв
радянські рублі на нові гроші видавалися спеціальні «Empfangsbestatigung»
(Посвідчення). Але суми від 200 рублів й вище обмінювалися не так на
карбованці, як на банківські розписки.
|
| |
| |
| lytvynecjgenia | Дата: Суббота, 18.06.2016, 21:04 | Сообщение # 48 |
|
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 280
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| lytvynecjgenia | Дата: Суббота, 18.06.2016, 21:09 | Сообщение # 49 |
|
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 280
Статус: Offline
| З першого разу не зміг вставити зображення 10 карбованців.
|
| |
| |
| lytvynecjgenia | Дата: Среда, 20.07.2016, 20:16 | Сообщение # 50 |
|
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 280
Статус: Offline
| Спогади Гончарової Людмили Миколаївни.
Гончарова (Евтушенко) Людмила Миколаївна – 1934 р.народження, м. Чита, Росія.
Батько - Евтушенко Микола Антонович, 1909 р. народження, м.
Новоград-Волинський.
Мама - Ніна Василівна, 1914 р. народження, м. Чита.
Батько служив у Читі в танкових військах, у 1935 р. перевели на
сверхстрокову службу в Новоград-Волинський. Служив він в Красних, його частина
знаходилась напроти сучасного пам’ятника «Танк Безпощадного». Мама працювала в
банку, рахівником. Банк знаходився, де зараз Будинок Культури.
Батько демобілізувався з армії. Влаштувався працювати на Чижівську картону
фабрику.
Міськом комсомола був на розі вулиць Кірова і Волі, там зараз магазин.
Міськом партії розміщався, де колись був до розвалу Союзу міськом комсомолу. У
в’язниці був влаштований склад.
У 1939 р. батька призвали в армію. Приймав участь у польсько-радянській
війні.
У середині червня 1941 р. приїхали дід і баба за нами, що б увезти нас у
Новоград на ягоди. В п’ятницю ми добрались в Новоград, а у неділю війна.
Мамина військова частина потрапила воточення під Броварами.
Командир відпустив усіх жінок додому. Вона і ще одна жінка з Новограда
добирались в місто.
А з ми дідом і бабою пережили бомбардування, бої за місто. Дід під грушою
викопав яму, там ми перечікували ворожі нальоти. Чи ховалися у сусідському
погребі. Боялися відійти далеко від хати.
Більшість євреїв виїхало з міста. Велика кількість будинків пустувало.
Люди, яким не було де жити по різним причинам, їх позаймали. Після війни, коли
повернулися євреї, було багато судових справ між довоєнними домовласниками і
тими, хто проживав під час окупації.
Перший раз побачила німців так. З’явились вони на мотоциклах на нашій
вулиці. Забрали діда з собою і повели до річки. Коли дід повернувся додому, ми
почали його розпитувати. А дід нам у відповідь: «А їх не зрозумів, вони –
мене».
Деякі наші сусіди зустрічали німців з хлібом на рушниках, хоч їх діти
служили в Червоній Армії. Дід до них:
- Що ви робите?
- Визволителів зустрічаємо.
- Мать твою так. Я воював з ними у 1914. Знаю їх
Після захоплення міста німцями, дід пішов працювати на спиртзавод каменярем.
На заводі багато працювало людей, особливо багато було дівчат з Смолки. На
роботу ходив через Житомирський міст. З одного боку від був підірваний. Через
цей прольот були перекидані дошки. На мосту з боку міста стояла будка, де знаходилась
охорона. Вона складалася з німців та поліцаїв. Робота починалися по гудку, у
9-00. Працювали до 18-00. У неділю надавався виходний. Випускали лимонад і
спирт. Працювала баня. Дід водив мене туди митися. Охороняли завод чоловіки у
цивільному, не знаю може то були поліцаї. Отримував зарплату в марках. В
калошах штанів зробив потайні кишені. В них приносив картоплю, зерно. Пам’ятаю
з картоплі жарили деруни. Вони чорні, бо жарили на солідолі. Дрова дід брав на
заводі. Вода з криниці, яка розміщалась на Волі. Хоча електростанція і
працювала, але ми освітлювали будинок за допомогою гасу.
Німці розміщались на території КЕЧі. Пам’ятаю, що в місті також були
італійці, вони до діда часто заходили в гості.
На вулицю був призначений уповноважений. В наш будинок місцева влада
поселила двох німців. Вони наказали забрати свої речі з кімнати. Ми їх
перенесли в кухню. Дід, баба, мама, я і брат стали жити на кухні. Німці
побачили, що ми живемо в такій тісноті і дозволили поставити у себе в кімнаті
ліжко для дітей. Один з них був добрий, звали його Петер. Отримував з дому
посилки, ділився з нами. Розповідав, що вдома залишилось троє дітей і хвора
жінка. Бажання воювати не мав, але мусить. Інший був налаштований дуже проти
партизан, постійно приймав у карательних акцій проти населення і партизан. Постійно
у них форма випрасувана, чоботи начищені. Обом десь було під років сорок. У
багатьох сусідах стояли постоєм німці.
У місті був концтабір для радянських військовополонених, розміщався на
території другої школи. По нашій вулиці їх групами водили кудись на роботи.
Їдуть і просять їсти. Баба та інші сусіди варили картоплю, буряки та це клали увечері
на стовпчики огорожі. Солдати вискакували зі строю і брали, що хто міг вхопити.
Німці за те , що вибігали зі строю їх били, заганяли назад. Конвоїри їжу
скидували на землю. Літо було тепле. Прийшли морози, на їх страшно було
дивитися. Мороз, а вони у гімнастерках, на ногах черевики легенькі чи якісь
онучі намотані. Німці йдуть в чунях, голова обматана картатою хусткою.
На Садовій вулиці жив дядько – Козак Іван Федорович, працював на
спиртзаводі. Ходила до нього через парк, де зараз Білий дім там був лазарет для
військовополонених. Йду раз до дядька, бачу німці потрошать курей. Кишки
кидають під пліт. Полонені підбирають їх з землі, їдять. Німці з них сміються.
|
| |
| |
| lytvynecjgenia | Дата: Воскресенье, 24.07.2016, 04:40 | Сообщение # 51 |
|
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 280
Статус: Offline
| Мама ходила у Корець і далі на роботу. У місті не хотіла влаштуватися на
роботу, бо могли відправити у Німеччину, та і там платили більше чим у
Новограді. І усе таки її спіймали місцеві поліцаї. Не знаю чому, але її відвели
до гебітскомісара. Гебітскомісаріат розміщався за мостом. Вона плаче.
- Чого плаче? – питає гебітскомісар.
- У мене двоє дітей, батьки старі – відповідає.
Гебітскомісар став кричати на поліцая, що привів кого не можна відправити
на роботу. Маму залишили вдома. Але вона почала ходити на примусові роботи
кожного дня. Таких як вона було багато жінок. Збирали їх на території
військової частини, що розміщалась на Червоноармійській. Прибирали БОСи за
мостом, працювала у столовій при німецькій військовій частині.
Баба з дідом держали порося. В сараї зробили для неї закуток. Була ще
курка. Жила в кошику, а зверху ще чимось накривали.
Будинок наш стояв не далеко від в’язниці. Туди постійно привозили людей.
Дівчата співали: «Машина нас привезла залізна». Кожен день стріляли. Біля
електростанції росла стара верба, то під нею розстрілювали людей.
На території сучасної КЕЧі також були розстріли. Якось я, молодший брат,
сусідський хлопець Володя забралися на горища. Вікно виходило на територію
КЕЧі. Ми побачили як німці розстрілюють людей. Я з ляку так і впала з горища.
З приходом німців з’явились поліцаї. Розміщались у трьохповерховому
будинку, де зараз дитяча бібліотека. Синя форма, пов’язки на рукавах. Коли
вішали підпільників поліцаї зганяли нас на страту. Як почали розходитися, то я
підійшла до шибениці. У них на ногах висіла табличка «Партизан».
Працювала друкарня, бо без кінця розвішували листівки, де німці призивали
до співпраці. Також видавалася газета. Її номера також розвішували на стінах
будинків і продавали в ларьку, який розміщався на базарі. Продавцем у ньому був
китаєць.
Платили подушне. У нас проживав дідів племінник, то і за нього платили
подушне. Поліцаї перевіряли документи з фінінспектури за сплату податків.
Під час окупації в будівлі міськомпартії розмістились німці у чорній формі.
В третій школі також стояли німці. На «Зелених» у будинках розміщались німці.
По вулиці Житомирській, зараз Соборності, в сучасній будівлі бухгалтерії
освіти була відкрита школа. Мене записали у перший клас. Разом з бабою ходили у
церкву, яка знаходилась в кінотеатрі. У центрі був базар.
Німецькі магазини були в центрі міста. Один з них стояв, де зараз будується
церква, а колись там був воєнторг. Вітрину обладнали у вікнах, постійно там
виставляли свій товар. Вперше я побачила на вітрині босоніжки - дерев’яна
підметка, стрічки. Напроти розміщався кінотеатр. Після звільнення міста він був
зруйнований під час нальоту німецької авіації.
Важко жити було. Дід отримав земельну ділянку – 15 соток, де зараз дачний
кооператив «Ветеран». Обробляли землю конями, які дід брав на спиртзаводі з
дозволу керівництва. Сіяли жито і ячмінь, садили картоплю. Баба напече хліба,
дасть декілька буханок і я розношу сусідам. Сусіди потім щось з продуктів
приносили нам.
Лікарня при німцях розміщалась, де зараз інфекційне і травматологічне
відделення. Працювали лікарі Романенко і Гладушев. На дому приймав
хворих фельдшер Соколовський.
Працював драматичний театр. Наша сусідка, яка жила по вул. Волі, Рита
Шардуга (Емченко) працювала там і була зв’язкова у підпільників. Часто до нас
приходили на посиденьки сусіди. Ми садили гарбузи і завжди у нас були білі
зерняти. Сидять сусіди біля груби і діляться новинами. Розповідали, що деякі
наші жінки стали коханками німців.
Німецька влада відкрила школу для дітей фольксдойче. Багато дітей ходило у
ту школу.
Почалися бої за визволення Житомира. Сусіди нам казали: «Наші вже під
Житомиром». Чекаємо радянських солдат.
Перед Новим 1944 роком, “наші” німці забігли до хати і стали збирати свої
речі. Петер підійшов до баби і каже:
- Матка, син прийде. Гітлер капут, мені капут.
Баба у відповідь:
- Добра ти людина, будеш жити.
Розпочалися бої за місто. Бої йшли в стороні залізничного вокзалу. Тюрма
пуста, ворота відкриті. 3 січня мама і сусідка пішли до тюрми. Біля КЕЧі стоять
військові у незнайомій формі. Солдати побачили жінок, гукають їх. Мама
придивилась, на шапках зірки. Кинулась до них, цілує, обнімає. Привели їх до
хати. Наварили картоплі, поставили на стіл солені огірки. Дід дістав спирту зі
схованки. З сушених груш наварили узвар. Накормили їх. Солдати стояли у нас
декілька днів.
|
| |
| |
| koganzvil | Дата: Понедельник, 25.07.2016, 21:54 | Сообщение # 52 |
|
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 426
Статус: Offline
| Цитата lytvynecjgenia (  ) По вулиці Житомирській, зараз Соборності, в сучасній будівлі бухгалтеріїосвіти була відкрита школа.
Також бажано уточнити, де саме знаходилася школа для фольксдойче.
Спогади цікаві.
|
| |
| |
| lytvynecjgenia | Дата: Пятница, 12.08.2016, 07:16 | Сообщение # 53 |
|
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 280
Статус: Offline
| Такі листівки друкували німців під час окупації:
$IMAGE1$
|
| |
| |
| lytvynecjgenia | Дата: Суббота, 13.08.2016, 18:30 | Сообщение # 54 |
|
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 280
Статус: Offline
| $IMAGE1$
|
| |
| |
| lytvynecjgenia | Дата: Четверг, 18.08.2016, 11:51 | Сообщение # 55 |
|
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 280
Статус: Offline
| Вибачаюсь за повідомлення 54 і 53, але фото не можливо прицепити.
Тепер трошки про газету "Звягельське слово".
В Житомирському архіві є відомість на виплату зарплати розповсюджувачам газети. В місті поширювавли газету сестра і брат Н., відповідно зарплата 632 і 876 крб. В районній управі розповсюджувач П. - 788 крб.
Пулин, розповсюджувач О. - 322 крб.
Рогачів, розповсюджувач С. - 339 крб.
Мархлевськ, розповсюджувач К. - 563 крб.
Ярунь, розповсюджувач Ш. - 543 крб.
Баранівка, розповсюджувачи П. і П., відповідно 27 крб і 359 крб.
Рихальськ, розповсюджувач Д. - 425 крб.
Яблонекць, розповсюджувач О. - 182 крб.
Бараши, розповсюджувач Ф. - 339 крб.
Горордниця, розповсюджувач С. - 379.
З етичних норм повністю прізвища не даю, може ще їх родичі живи.
|
| |
| |
| lytvynecjgenia | Дата: Четверг, 06.10.2016, 19:38 | Сообщение # 56 |
|
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 280
Статус: Offline
| $IMAGE1$
|
| |
| |
| lytvynecjgenia | Дата: Вторник, 11.10.2016, 19:59 | Сообщение # 57 |
|
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 280
Статус: Offline
| Щось глючит комп"ютер, не може вставити фото.
Компенсація
Оголошення
Згідно розпорядження Гебітскомісара від 30 травня 42 р. доводиться до
відома всього населення, що за знімання табличок з написами з хрестів на
могилах німецьких вояків буде накладена тяжка кара.
Міська Управа
Стор. 24
Наказ №60
По Звягельській Міській Управі від 24.11.42 р.
Не дивно на неодноразові розпорядження Міської Управи про тримання вулиць в
належному вигляді, ще й досі слабо виконується, тому НАКАЗ:
§1
Всім громадянам, що мешкають в м. Звягель та прилеглих до нього сіл Лубчиця
і Олександрівка – тримати в належній чистоті проти своїх будівель
Вулиці міста розподіляються на три розряди:
І розряд: Корецька Житомирська Пушкінська
Шевченко Соборна Гутівська
Вокзальна Полонська Коростенська
Медовий провулок
ІІ розряд: Олександрівська Садова Лагерна
Шкільний провулок Ів. Франка Зверинська
М. і В.Суслівська Шкільна М. Олександрівська
М. Пушкінська Княжеська Набережна
В. Тюремна Хмельова М. Зверинська
Шилера М. Ярунська В. Ярунська
Ст. Корецька М. Троїцька Троїцька
Больнічна
ІІІ розряд: До ІІІ розряду належать всі інші вулиці, не зазначені вище.
§2
Кожна сімя, що проживає в м. Звягель чи в прилеглих селах Лубчиця і
Олександрівка, може сама по бажанню тримати даний участок вулиці в належній
чистоті. Хто не бажає сам приберати вулицю, мусить платити певну грошову плату,
а саме:
мешканці І розряду – плата по півтори РМ на м-ць
ІІ по одній РМ
ІІІ по пів марки
Гроші приймають в Житловому відділу Міської Управи, яка відповідає за
виконання цього наказу.
|
| |
| |
| lytvynecjgenia | Дата: Пятница, 04.11.2016, 12:03 | Сообщение # 58 |
|
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 280
Статус: Offline
| Протокол №1
Загальних зборів с. В. Молодьково ЯрунськоїРайонної Ради.
Відбулися 24 липня 1941 року. Під головунням голови районної
ради громадянина А. та представника Вид Української ради Студента
Порядок дня
Організація сельскої влади населення.
Ризни організаційни роботи по селу та колгоспу.
Обрано голову сельскої ради Д., замісником Х., секретарем Х., 3 чоловік членам ради.
Слухали: Про обрання сельскої міліції.
Обрали: Комендант С. та 17 чоловік у міліцію.
Майно взяти на облік колгоспне і по селу. Хліб який взято з комори, частину повернути. Хліб
дати людям у яких нема.
Начальнику міліції:
Взяти на облік жидів, нашить на лівій руці нашивку с шестикутньою зіркою.
Вивісить ради села та ради колгоспу прапори нимецки та украинськи.
Забезпечити всих жинок, які не мають чоловіків сином.
|
| |
| |
| zwiahel | Дата: Пятница, 04.11.2016, 17:09 | Сообщение # 59 |
|
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 2675
Статус: Offline
| Цитата lytvynecjgenia ( ) Забезпечити всих жинок, які не мають чоловіків сином.
Это предложение мне не понятно.
|
| |
| |
| lytvynecjgenia | Дата: Суббота, 05.11.2016, 08:12 | Сообщение # 60 |
|
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 280
Статус: Offline
| Правопис був збережений, нічого не міняв.
Забезпечити всіх жінок, які не мають чоловіків, сіном.
|
| |
| |
|
