Суббота, 29.04.2017, 07:21
Приветствую Вас Гость | RSS

Новоград-Волынский

Короткие заметки о городе. - Страница 14 - Форум

[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 14 из 15«1212131415»
Форум » Новоград-Волынский » История города » Короткие заметки о городе. (Интересные упоминания Новограда-Волынского.)
Короткие заметки о городе.
lytvynecjgeniaДата: Среда, 03.06.2015, 20:32 | Сообщение # 196
Полковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 152
Репутация: 2
Статус: Offline
Вострікова Ніна Іванівна, 1938 р. народження, с. Миколаївка, Новоград-Волинського района.

В місті ми живемо з 1946 р. Ми – це: мама, брати Олег і Андрій, я. Батько з мамою розлучився. Це була причина, чому ми повинні були переїхати у місто. В місті в «Красних» жили батько і мачуха нашої мами і сестра мами – Софія. Жили вони в бараці, де зараз гаражі. В бараці жила ще сім'я Грищенко. Дід з бабою підчас окупації жили в Новограді і мені розповідали.

Ми держали корову. В будинку, який стоїть вздовж Житомирської дороги, німці влаштували шпиталь. Денщик одного з лікарів постійно ходив до баби по молоко. У баби гноїлись ноги, то лікар-німець через денщика передав для неї ліки.

В будинку, який розміщався вздовж дороги на Лубчицю, увесь другий поверх зайняв німець. За допомогою радянських полонених, яких брав з концтабору, на місці, де зараз сарайчики, розбив квітник. То місцева дітвора його витоптала.

Німці жили на території важкого танкового полку. То якось на різдво радянські партизани, переодягнувшись у німецьку форму, напали на казарми. У школі №7 була пожежа під час окупації.

В будинку №23 по Роковського при німцях була школа, де навчалась молодь. Дід їх чогось називав «гітлерюгенд».Після звільнення міста в «Красних розміщався шпиталь. Дід був знайомий з листоношею, який був заарештований, як «шпион».

Прізвище листоноші – Жовноський. Він був часто у діда у гостях. При арешті кажуть у нього у подвалі знайшли рацію. Дітей навчались у училищах, то їх вигнали. Сім'я пізніше виїхала з Новограда.

Дід і мама отримували про карточки, які отоварювались в магазині «на ступеньках». Був базарчик на «Красних».Багато проживало військових в «Красних», серед них були десантники.

Де зараз інженерний полк розміщалось військове училище після війни. Пам’ятаю залізну дорогу, яка вела на Лубчицю. Навчалась в третій школі. Багато валялось
боєприпасів. То хлопці якось на Лубчиці розпалили вогонь і накидали туди мін і
гранат. Вибухнуло добре – 5 чоловік загинуло.
 
zwiahelДата: Четверг, 04.06.2015, 17:55 | Сообщение # 197
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 2406
Репутация: 3
Статус: Offline
Цитата
В будинку №23 по Роковського при німцях була школа, де навчалась молодь.

Нельзя ли уточнить местоположение дома, или дать его старую нумерацию.
 
lytvynecjgeniaДата: Четверг, 04.06.2015, 20:32 | Сообщение # 198
Полковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 152
Репутация: 2
Статус: Offline
Будинок стоїть паралельно "Олімпійським". Їх там два паралельно "Олімпійським": 21 і 23, то дальній, ближче до гаражів чи до Лубчиці.
 
zwiahelДата: Пятница, 05.06.2015, 06:16 | Сообщение # 199
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 2406
Репутация: 3
Статус: Offline
Спасибо, я уже понял, что это бывший ДОС №3 , это который ближе к дому с хлебным магазином.

Но вот если возможно, нельзя ли узнать больше о странной школе и странном месте для нее где обучалась молодежь. Почему-то дед назвал их гитлерюгенд. Возможно кто-то еще помнит (вспомнит) эту школу.
 
verhal2Дата: Пятница, 05.06.2015, 21:37 | Сообщение # 200
Генерал-полковник
Группа: Проверенные
Сообщений: 895
Репутация: 7
Статус: Offline
Цитата lytvynecjgenia ()
В будинку №23 по Роковського при німцях була школа, де навчалась молодь.
Видимо это об "учениках" этой школы упоминалось как о "синеньких" по цвету их формы.
 
lytvynecjgeniaДата: Среда, 10.06.2015, 08:22 | Сообщение # 201
Полковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 152
Репутация: 2
Статус: Offline
В місцевій газеті "Лесин край" була стаття про створення стендів з історії мікрарайону "Зелені" в приміщення ОСББ "Зелені". Інформація надана Л. Д. Наумець про будинки, які побудовані до війни.
                                                                         БУДИНОК № 1

Збудований у 1935 р., витрачено 93 тис. крб. 4 поверхи, 4 під’їзди, 32 квартири, з них 3-х кімнатних 22, 4-х кімнатних 8, в яких проживало перед війною  50 сімей офіцерів 9-го мехкорпусу.   Під час війни тут був німецький госпіталь, а з 1944-го року наш похідно-польовий госпіталь. З прибуттям до Новограда-Волинського 30-ої  ГВТД в 1945 р. з міста Секеш-Шекервар (Угорщина) після ремонту було заселено 45 сімей. Квартири були службові, тому мешканці постійно мінялися. Проживали тут учасники бойових дій Великої Вітчизняної війни Бабенко П.О. (кв.30), Українець Я.Д. (кв.22), Демешко Я.П. (кв. 16) та ін.

                                                                          БУДИНОК № 4

Збудований у 1936 р., витрачено 138 тис. крб. 4 поверхи, 4 під’їзди, 31 квартира, з них 3-х кімнатних 24, 4-х кімнатних 7, в яких проживає нині 31 сім’я. Під час війни на першому поверсі була конюшня і склад, на верхніх жили німецькі солдати. Після ремонту в кінці 1945 року поселилися сім’ї  військовослужбовців. Тут проживали учасники бойових дій Іванов Ф.С. (кв.25), Сажин М.В. (кв.3), командир дивізії Ляшенко О.А.  З 1948 року знаходиться будинкоуправління КЕЧ, а з 1996 року управління ОСББ «Зелені».

                                                                          БУДИНОК № 6

Збудований у 1936 році. Витрачено 250 тис. крб. 4 поверхи, 4 під’їзди, 31 квартири, з них 3-х кімнатних 27, 4-х кімнатних 2, 5-ти кімнатних 2, в яких проживало 50 сімей. Під час війни розташовувалися німецькі солдати, була столова, баня, кафе, з Німеччини привозили  жінок для розваг. Частково був зруйнований. Після ремонту в 1944 році на нижньому поверсі була пошта, а з 1955 р. магазин, взуттєва  майстерня. В підвалі працювала котельня. Тут проживали учасники бойових дій Кожемяченко М.С. (кв.25) та ін.
                                                                           БУДИНОК № 12

Збудований у 1936 році. Витрачено 185 тис. крб. 4 поверхи, 4 під’їзди, 32 квартири, з них 3-х кімнатних 24. 4-х кімнатних 8. Під час війни був частково зруйнований. Тут проживали учасники бойових дій Тарасов М.М. (кв.27), Присяжний В.П. ( кв. 22) та ін.

                                                                            БУДИНОК № 14

Збудований у 1936 році. 4 поверхи, 4 під’їзди, 32 квартири, з них 3-х кімнатних 28, 5-ти кімнатних 4. Під час війни був зруйнований. Відбудований тільки у 1952 році. Витрачено 166 тис. крб. В підвалі була котельня під вугілля. Запущено парове опалення. Тут проживали учасники бойових дій Корсунський Ф.О. ( кв. 12), Данілов А.А. (кв.22), подружжя Серюгіних (кв.2), Дідковський В.Л. (кв. 14), заслужений працівник освіти України,  лауреат премії Сороса, нагороджений орденом «Звягель», Почесний громадянин Новограаада-Волинського.
БУДИНОК №  19

Збудований у 1935 році. Витрачено 93 тис. крб. 4 поверхи, 4 під’їзди, 32 квартири, з них 3-х кімнатних 24, 4-х кімнатних 8. З 1944 по 1946 рік розташовувався похідно-польовий шпиталь. Тут проживали учасники бойових дій Кирій В.Т. (кв.5), Нікітін Н.В.  (кв.18), Герасимчук Д.П. (кв. 23) та ін.

                                                                   БУДИНОК №  21

Збудований у 1936 році. Витрачено 530 тис. крб. 4 поверхи, 4 під’їзди, 32 квартири, з них 3-х кімнатних 24, 4-х кімнатних 8.  В ньому з 1944 по 1946 рік був розташований  похідно-польовий шпиталь. Тут проживали учасники бойових дій Владимиров М.С. (кв.29), Свинаренко В.К. (кв.24) та ін.
                                                       БУДИНОК № 25

Збудований у 1935 році. Витрачено 93 тис. крб. 4 поверхи, 4 під’їзди, 31 квартира, з них трьох кімнатних 23, чотирьох кімнатних 8. Проживав учасник бойових дій Повшедний О.І. (кв. 30).
 
zwiahelДата: Суббота, 13.06.2015, 08:43 | Сообщение # 202
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 2406
Репутация: 3
Статус: Offline
Пропал один будынок. Всего было построено 8 (восемь) ДОСов , а в списке выше всего 7. Кроме того желательно было бы дать как новую так и старую нумерацию ДОСов.

Упомянутые фамилии жильцов выбраны по непонятным критериям. Например там почти половина жильцов была участниками ВОВ.

№25 раньше ДОС №2
№14 раньше ДОС №8
№6 раньше ДОС №5 Очень бы хотелось узнать источник вот этой информации о доме - Під час війни розташовувалися німецькі солдати, була столова, баня, кафе, з Німеччини привозили жінок для розваг.

№4раньше ДОС №6
№1 раньше ДОС №1

Еще раз хочу отметить , информацию о том, что находилось в ДОСах во время войны , требуется подтверждать источниками. Иначе достоверность этой информации не велика.
 
lytvynecjgeniaДата: Суббота, 13.06.2015, 14:55 | Сообщение # 203
Полковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 152
Репутация: 2
Статус: Offline
БУДИНОК
№  19
 
Збудований
у 1935 році. Витрачено 93 тис. крб. 4 поверхи, 4 під’їзди, 32 квартири, з них
3-х кімнатних 24, 4-х кімнатних 8. З 1944 по 1946 рік розташовувався похідно-польовий
шпиталь. Тут проживали учасники бойових дій Кирій В.Т. (кв.5), Нікітін
Н.В.  (кв.18), Герасимчук Д.П. (кв. 23)та ін.
 
lytvynecjgeniaДата: Воскресенье, 14.06.2015, 20:14 | Сообщение # 204
Полковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 152
Репутация: 2
Статус: Offline
Шкодюк Єва Францівна, 1932 р. народження, с.Улашановка.


Мій дід – Фудалій Фелікс працював в с. Кмитів, потім його перекинули на дільницю Житомирського шосе під Улашановку. Працював майстром в Управлінні шосейних доріг. Він відповідав за дорогу від Улашановки до Новоград-Волинського.

Батьки довгий час працювали в колгоспі. У 1933 р.дід взяв зятя до себе на роботу. Батько охороняв Житомирський міст. Мав три класу освіти. На роботі видали ордер на квартиру в «Красних».

Жили ми в будинку УШОСДОРа. Наш будинок ми, а також інші називали «будкою». Якщо хтось питав, де живеш, то відповідали в «будці». В нашому будинку жили ще:
німець, родом з Новограда, його жінка – Олена та діти – Тамара і Володя; дід з
бабою. Дід і німець працювали в УШОСДОРі.

Контора Управління була біля млина, напроти заправки «WOG». Керівником Управління був Дубов Пилип (один из руководителей новоградского подполья , о нем на сайте есть статья - прим. сайта). Хороший був начальник.

Будівництво на «Красних» я пам’ятаю, хоч була і малою. Мама ходила на
будівництво, збирала там деревину на дрова. За будинком Людмили Степанівни (учительница начальных классов 7-й школы - прим. сайта),
зараз там спортивний майданчик сьомої школи, була конюшня, яка обслуговували
будівництво. Після закінчення будівництва будинків, конюшня була переобладнана
на барак, де проживали люди. Жили і ми там під час війни. Був ще будинок, де
зараз заправка.

Батько був у запасі, під час війни 1939 р. з поляками був призваний до лав
Червоної Армії, був сапером. У 1940 р. повернувся.

У перший клас пішла в 1940 р. у сьому школу. Перша вчителька – Тетяна
Федорівна. Школа двохповерхова, була відкрита десь у 1937 р. (это подтверждается информацией из местной газеты того времени) Біля школи був невеличкий будинок, то там жили вчителя.

Був магазин на «Зелених», він розміщався ближче до будинків, чім зараз «Промінь». Магазин був поділений на дві частини.  Біля самої дороги була поліклініка, де зараз магазин «Брусиловські ковбаси».  Біля поліклініки знаходилось якась ще одна установа. Де зараз магазин «Стекляшка» до війни там була столова. Базар до
війни був там, де і зараз.

На повороті річки з боку Лубчиці, напроти електростанції, була станція човнів. Мій дід охороняв її.

Ми мали корову. З міста через міст гнали череду і в цей череді були корови мешканців «Красних». Череда була велика, корів пасли на стрільбище. Пастухом був дід Хомета.

Добре пам’ятаю залізну дорогу, вона закінчувалася на території фабрики «RGT». Потяги притягували цистерни, вагони. Біля дороги ми постійно гуляли. Клали на рейки монету і чекали, щоб по ній проїхався потяг.
 
lytvynecjgeniaДата: Понедельник, 15.06.2015, 19:15 | Сообщение # 205
Полковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 152
Репутация: 2
Статус: Offline
Продовження спогадів Шкодюк Є. Ф.

Війна 22 червня 1941 р. о 6-ой годині мама подоїла корову, стала її проганяти. Я була з мамою. Чуємо гул літаків, які пролітала над нами. Через декілька хвили –
вибухи. Німці бомбардували аеродром в Брониках. До обіду світило сонце, а після
обіду – хмарно.

До війни я не бачила танків. Вперше побачила їх, як вони їхали на захід.
Як стали відступати радянські війська з міста, нам порадили також покинути місто.

Батько запрягає коня, прив’язує корову з телицею до підводи і ми рушили на схід. В кінці кінців доїхали ми до Граніного Дуба. В один з ранків мати вийшла на поріг і побачила як через село проїхали німці на мотоциклах. В день німці заполонили село.

У нас забрали телицю. Батьки вирішали вертатися в місто. Наша господиня, німкеня, допомогла нам вибратися з села. Виїхали на шосе, а там наші танки підбиті. З одного
звисає з люка танкіст. Вздовж дороги вбиті солдати.

Приїхали в місто, а будинок наш пограбований. Що ж роботи, стали ми жити в «будці». Пізніше нашим сусідом став поліцай, який поселився замість стариків. Батько влаштувався на роботу, до Дубова, на ремонт дороги. За свою роботу отримував гроші і пайок.

Держали корову, оброблювали город. Корову пас кожен свою, а пасли вздовж дороги. Городи були наші також вздовж дороги, як зліва, так і справа.

В сьомій школі німці влаштували майстерні поремонту техніки, також були там гаражі (по другим данным там находился немецкий госпиталь - прим. сайта). Працювали там наші військовополонені, які і жили там.

В «Красних» німці влаштували перевалочний пункт.Там війська, які проходили повз Новоград, зупинялися на ночівлю, готували собі в польових кухнях їжу. Ночували в будинках, для цього там стояли двохярусні ліжка.

Німці пофарбували будинки в «Зелених» у зелений колір, звідси і назва
мікрорайону (вообще говоря дома покрасили еще до войны - прим. сайта). На І поверсі прорубали отвори, де вікна були широкі. Влаштували
гаражі. Багато бачила там машин (это очень важное замечание, до сих пор говорили только о конюшнях на 1-х этажах ДОСов. Ранее , мы с А. Верхоланцевым аргументировано высказывали предположение о том, что на первых этажах были гаражи , конюшни же служили для камуфляжа - прим. сайта)

В інших будинках «Зелених» жили німці. В будинках, які зараз стоять біля «Олімпійських», жили молоді хлопці. Багато їх було, ми називали їх «сині козаки». Виконували різні роботи. В дальньому будинку, зараз №21, у них була в’язниця. Вони вільно ходили, було декілька випадків втечі до партизан. Але це було у 1943 р.

Територія «Зелених» не було огороджена. Дорога, яка зараз веде з Житомирського шосе до вул. Рокоссовського, була зроблена радянськими військовополоненими. Також вони проклали кабель Київ-Берлін вздовж дороги.

Я з мамою ходила в церкву, яка знаходилась в приміщенні кінотеатру, святили
пасху. Якось йшла в контору УШОСДОРу, отримувати пайок батька. Перейшла
Житомирський міст і йду прямо. Контора знаходилась, де колись знаходився
військторг. Де зараз стадіон, було німецьке кладовище. Бачу, йде похоронна
процесія. Хоронили мабуть офіцера, бо труна стояла на лафеті.

Німці заставляли усіх господарів, хто має корову,здавати молоко. Приймальний пункт молока був по вул. Волі. Там мама отримала повістку, в якій було сказано, що ми маємо здати корову для потреб Німеччини.

Німці відкрили школу, яка розміщалась напроти третій школи, через дорогу. Я
хотіла туди записатися. Чи для школи щось хотіла підкупити чи було взагалі
потрібно купити, я з подружкою пішла в місто. В центрі був ларьок, де ми часто
щось купляли. Тут в місті облава.

Німці і поліцаї зганяють людей на Сінну площу. В облаву попала я. Зігнали нас на площу. Там стоїть шибениця. Німець зачитав вирок, нам її переклали. Підвели чоловік десять до шибениці, накинули на шию петлю. Потім узнала, що повісили підпільників міста.

А вот и фото казни, сделанное одним из согнанных жителей из фотоаппарата спрятанного в рукаве - прим. сайта



При відступі німці підірвали будинок №14 (нумерація на сьогоднішній день).
Будинок, де зараз магазин «Маршал», був зруйнований нашими літаками. Вцілів
тільки один під’їзд, який ближче до Лубчиці (Полностью достоверная информация - прим. сайта).
Прикрепления: 3914632.jpg(58Kb)
 
koganzvilДата: Воскресенье, 19.07.2015, 21:27 | Сообщение # 206
Генерал-майор
Группа: Пользователи
Сообщений: 321
Репутация: 4
Статус: Offline
Этот 2-этажный дом №15  по ул. Надслучанской (Володарского) стоит по правой стороне,  если идти от военкомата, но имеет нечётный номер.



Из разговора с женщиной, живущей напротив него, выяснилось следующее:
1) дом этот довоенный,
2) во время оккупации тут находился немецкий госпиталь.
Об этом она слыхала много лет от одного старика.
Прикрепления: 2583238.jpg(304Kb)
 
NikolayAyAyДата: Понедельник, 08.02.2016, 21:27 | Сообщение # 207
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 137
Репутация: 1
Статус: Offline


$IMAGE2$

  Эти непочтовые марки выпускались по общественной инициативе под покровительством государства для "добровольного" сбора денег.
  В Новограде печатались в типографии гарнизона, тираж неизвестен.
Прикрепления: 9584515.png(364Kb)
 
NikolayAyAyДата: Понедельник, 08.02.2016, 21:28 | Сообщение # 208
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 137
Репутация: 1
Статус: Offline
$IMAGE1$
 
NikolayAyAyДата: Понедельник, 08.02.2016, 21:35 | Сообщение # 209
Подполковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 137
Репутация: 1
Статус: Offline
Прикрепления: 7460816.png(381Kb)
 
lytvynecjgeniaДата: Суббота, 24.09.2016, 08:43 | Сообщение # 210
Полковник
Группа: Пользователи
Сообщений: 152
Репутация: 2
Статус: Offline
Праці українськогонаукового інституту у Варшаві.Тиміш ОлесевичТом ІІ.Серія статистична,книга 2.Статистичнітаблиці українського населення С.С.С.Р.За переписом 17грудня 1926 р.Варшава 1930 Округа Волинська.Район –ЗвягельськийЧисло сільрад –36.Число сільськихосель – 90 (на мою думку населених пунктів).Кількістьнаселення: Звягель – 14897, сільська місцевість – 48187. Далі кількістьнаселення по національності відповідно район, місто і сільська місцевість:Українці - 37265(59,1 wacko , 5773 (38,8), 31492 (65,3);Росіяни – 2030 (3,2),1007 (6,8), 1023 (2,1);Білоруси – 68,37, 31;Поляки – 8,177(13,0), 722 (4,8), 7547 (15,7);Чехи, словаки –34, 20, 14;Німці – 8129 (12,9),670 (4,5), 7459 (15,5);Жиди (так укнижці) – 7016 (11,1), 6553 (44,0), 563 (1,2).Висновки робимосамі.
 
Форум » Новоград-Волынский » История города » Короткие заметки о городе. (Интересные упоминания Новограда-Волынского.)
Страница 14 из 15«1212131415»
Поиск: