zwiahel | Дата: Суббота, 08.12.2012, 17:14 | Сообщение # 1 |
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 2675
Статус: Offline
| Український радянський хімік-технолог, доктор технічних наук, професор (з 1921 року), академік АН УРСР (з 22 лютого 1939 року).
Народився 4 серпня 1883 в місті Новограді-Волинському. Після навчання в Рівненському реальному училищі в 1903 році вступив до Київського політехнічного інституту. У 1909 році успішно закінчив політехнічний інститут і був запрошений на кафедру будівельних матеріалів і мінеральних речовин, де працював викладачем і асистентом професора К. Г. Дементьєва.
З перших днів роботи на кафедрі брав активну участь у науковій роботі, укладанні підручників з хімічної технології силікатів. У 1917 році колектив КПІ обрав Б. С. Лисіна головою Ради викладачів інституту. В тому ж році він був делегатом першої Всеросійської наради з реформи вищої школи в Петрограді, де представляв праці викладачів КПІ.
В 1919 році був залучений до роботи в Комісії з вивчення природних ресурсів України, яку очолював академік В. І. Вернадський. У 1921 році заснував кафедру силікатів КПІ і впродовж багатьох років очолював її. З 1923 по 1928 рік також працював деканом хімічного факультету КПІ. У 1940 році був призначений також директором Інституту мінеральної сировини АН УРСР. В 1950 році Б. С. Лисіну спільно з кандидатом технічних наук О. В. Череповою присуджено Сталінську премію за дослідження та впровадження ефективних безолов'яних та безсвинцевих емалей.
Основні праці присвячені технології силікатів і будівельних матеріалів, вивченню властивостей силікатної сировини СРСР і науковому обгрунтуванню найновіших способів її переробки.
Практичне значення мали його розробки в галузі раціоналізації каолінової і фарфоро-фаянсової промисловості України. Важливими є також дослідження глин та цементної сировини УРСР.
Похований в Києві на Байковому кладовищі.
|
|
| |
zwiahel | Дата: Суббота, 08.12.2012, 17:29 | Сообщение # 2 |
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 2675
Статус: Offline
|
|
|
| |
zwiahel | Дата: Четверг, 20.12.2012, 07:23 | Сообщение # 3 |
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 2675
Статус: Offline
| В академічних виданнях Української Радянської Енциклопедії та й в деяких статтях, присвячених життю і діяльності відомого українського академіка, дата його народження вказується як 23 липня 1883 року (ст. стиль).
Проте записи метричної книги Новоград-Волинського Преображенського собору однозначно свідчать, що майбутній академік народився 22 липня вказаного року в родині "титулярного советника Савелия Никаноровича Лысина и его законной жены Антонины Александровны, оба православного исповедания".
Хрещеними батьками записані дворяни Володимир Іванович Дмитрієв та Катерина Олександрівна Швайковська. Обряд хрещення 2 серпня здійснили соборний священик Леонід Завалич разом із дяком Стефаном Ставицьким та виконуючим обов'язки дячка Петром Котовичем.(Державний архів Житомирської області. Ф. 1, оп. 77, спр. 188, арк. 11 зв. - 12.)
Савелій Никанорович Лисін, українець за національністю, тривалий час був начальником поштово-телеграфної контори у Новограді-Волинському. У цій же конторі телеграфісткою 4-го (згодом 5-го) розряду працювала його дружина, наглядачем – старший син Стефан.
Сім'я була не з багатих, дітей народилося з десяток, проте більшість із них померли у молодому віці. Батько був досить відомою людиною у місті, впродовж майже 20 років обирався гласним міської думи, певний час у кінці ХІХ століття навіть обіймав посаду Новоград-Волинського міського голови, отримуючи в рік 1200 карбованців.
Мешкала родина по вулиці Житомирській у власному будинку, що був записаний на Антоніну Олександрівну Лисіну.
У шість років Борис пішов до міського початкового двокласного училища на підготовче відділення. Училище було змішаним, у ньому навчалися хлопчики і дівчатка. За Положенням від 26 травня 1869 року до міського двокласного училища (на правах повітового) приймалися учні всіх станів, починаючи із семи років.
Плата за навчання була від 2 до 18 карбованців, причому батьки вносили гроші на півроку вперед. Частина учнів навчалися безкоштовно, за рахунок міської громади. До училища приймалися діти, які вже вміли читати, писати і знали чотири основні арифметичні дії.
Положення про міські училища від 31 травня 1872 року (ст. стиль) встановлювало класну систему навчання. У першому класі навчалися 4 роки, а в другому 2 роки. Повний курс навчання тривав у двокласному училищі Міністерства народної освіти 6 років, а разом із підготовчим відділенням 7 років. (Згодом тривалість навчання в міському училищі була зменшена до 5 років.)
У міському училищі вивчалися, окрім Закону Божого, російська мова і каліграфія, арифметика, історія, географія, природознавство, церковний спів, креслення і малювання, а також при наявності додаткових коштів гімнастика, ремесла для хлопчиків, рукоділля для дівчаток, основи садівництва, городництва та бджільництва.
У першому класі дозволялося змішане навчання, в другому залишалися, як правило, лише хлопчики. Згодом міське училище було розбите на два відділення: чоловіче і жіноче, а також мало підготовчий клас.
Життя, віддане науці В.В.Вітренко , почесний краєзнавець України
|
|
| |