Четверг, 28.03.2024, 16:22
Приветствую Вас Гость | RSS

Новоград-Волынский

Портрет керiвника пiдпiлля ОУН та УПА - Форум

[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 1
  • 1
Форум » Общий форум » ОУН и УПА » Портрет керiвника пiдпiлля ОУН та УПА (на територiї Волинської областi)
Портрет керiвника пiдпiлля ОУН та УПА
zwiahelДата: Четверг, 31.10.2013, 21:55 | Сообщение # 1
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 2675
Репутация: 2
Статус: Offline


ЗБІРНИЙ ПОРТРЕТ КЕРІВНИКА ПІДПІЛЛЯ ОУН ТА УПА НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ


По материалам статьи Ярослава Антонюка


Підсумовуючи матеріали з архіву УСБУ у Волинській області, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву громадських об'єднань України, архіву УМВС України, Державних архівів Волинської та Рівненської областей, а також опу­блікованих джерел можна змоделювати збірний портрет типового керівника підпілля ОУН та УПА на території Волинської обл.

Запоходженням це був виходець з небагатої або середнього достатку селянської сім'ї. Майже ви­ключно українець. З 2382-х осіб, біографічні довідки на яких подані у довіднику лише 11 є пред­ставниками інших націй (6 росіян, 2євреї, 1 узбек, 1 ірмен, 1 албанець). Хоча інколи зустрічалися прізвища українців, які вказували на їх російське походження - Бахов, Іванов, Кальков,Теслугов та ін.

Серед 1393-х керівників підпілля ОУН та УПА у яких вдалося встановити рік народження найбільша кількість народилася в 1922 р. - 142 особи -10.1 % (1923 р. - 117, 1924 р. - 111, 1921 р. - 105, 1925 р. - 94, 1920 р. - 58, 1927 р. - 56, 1919 р. - 54, 1914 - 52). До 1900 р. народилося лише 49 осіб -3.5 % (найбільше в 1891 р. - 7 осіб та в 1899 - 6).

Тобто середній вік керівника підпілля був від 20-ти до 30-ти років. Поодинокі особи старшого віку (нерідко колишні петлюрівці) зустрічалися переважно як спеціалісти при штабах вищих ланок та інструктори на вишколах.

Термін перебування на певній посаді у підпіллі ОУН і УПА був нетривалим (від кількох місяців до 1-2 років), особливо серед керівників вищих ланок. Причиною цього були часті переведення та значні втрати.

Аналізуючи місце народження 1978-ми керівників ОУН і УПА про яких вдалося встановити зазначені дані. Можна стверджувати, що зі значною перевагою над іншими виділяється Луцький р-н (392 особи, з них - 9 невідомо населений пункт, тобто загалом - 20.3 %.

Таку роль Луцького р-ну можна пояснити зародженням на його території перших осередків ОУН, високою національною свідомістю населення та активною роботою місцевого підпілля протягом усього його існування. Крім того район був головним осередком культурного та економічного життя області. На його території розміщувалися 3 районні, 2 надрайонні, окружний(повітовий), обласний та у певний період крайовий проводи ОУН.

Ківерцівський р-н (172 особи, 11 невідомо - 9.2 %).
Важлива роль цього району пояснюється тісними зв'язками місцевого українського націоналістичного підпілля на початковому етапі з осередками Луцького р-ну, а також існуванням значних лісових масивів, які стали базою для великих формувань УПА та тереном діяльності останніх організаційних клітин ОУН. Був центром найрайону та 3-х районів ОУН.

Горохівський р-н (164особи,8 невідомо - 8.7%).
Даний р-н також був одним з найдавніших осередків підпілля ОУН. Населення здавна підтримувало тісні культурні зв'язки з сусідньою Львівщиною, що зумовило його значну національно-патріотичну зрілість та активність у визвольному русі. Був центром 3-х районів та надрайону ОУН.

Маневицький р-н (156 осіб, 7 невідомо - 8.2 %).
На території цього району протягом значного періоду базувалися головні штаби та військові сили УПА. Існувало найбільше адміністративно-територіальне утворення Запілля УПА - Колківська республіка. Був центром надрайону та 2-х районів ОУН.

Турійський р-н (155 осіб -7.8 %).
На території цього району також існував давній осередок ОУН пов'язаний з Ковелем. Протягом 1943 р. у лісах навколо с.Вовчак діяла потужна база загону ім.Богуна та Запілля УПА. Був центром району ОУН.

Ковельський р-н (138 осіб, 6 невідомо - 7 %):.
Даний р-н поряд з Луцьким вважається одним з перших осередків розбудови ланок підпілля ОУН. Саме з його території вплив українських націоналістів поширився на інші райони Західного Полісся. Був центром 2-х районів, надрайону та округи (повіту) ОУН.

Володимир-Волинський р-н (119 осіб, 8 невідомо - 6.5 %).
Володимирщина поряд з Луччиною і Ковельщиною була одним з головних осередків визвольного руху. Щоправда, через прикордонне розташування та віддаленість від обласного й крайового проводу ОУН, її вплив був порівняно меншим. На території Володимир-Волинського р-ну діяло 3 райони, над-район та округа (повіт) ОУН.

Локачинський р-н (103, 5 невідомо - 5.5 %).
Діяльність підпілля цього району була тісно пов'язана з Володимирщиною та Горохівщиною. Тобто, на його території не розміщувалися важливі керівні центри підпілля. Був центром району ОУН.

Іваничівський р-н (101 особа, 6 невідомо - 5.4 %).
За свої розташуванням та значенням нагадував Локачинський р-н, також на його території діяв один районний провід ОУН.

Любомльський р-н (93 особи, 2 невідомо - 4.8 %).
Був центром 2-х районів та надрайону ОУН. Незважаючи на важливе значення Любомльщини, осередки підпілля українських націоналістів на її території виникли порівняно пізно. Прикордонне становище р-ну також не сприяло активному розвитку мережі оунівського підпілля.

Старовижівський р-н (83 особи, 2 невідомо - 4.2 %).
На території р-ну діяв районний провід ОУН, який особливо тісно взаємодіяв з Ковельською округою.

Рожищенський р-н (65 осіб, 3 невідомо - 3.5 %).
Частково охоплював одні з найдавніших осередків ОУН Луцького повітового проводу. Був цетром району ОУН.

Камінь-Каширський р-н (56 осіб, 3 невідомо - 3 %).
Структура підпілля ОУН на його території часто змінювалася, що свідчить про порівняно незначний вплив українських націоналістів на місцеве населення та відсутність розгалуженої мережі осе¬редків. Поряд з тим він був центром району та надрайону. У с.Хотешів протягом 1943 - 1944 рр. розміщувався штаб Брестської округи ОУН.

Ратнівський р-н (46 осіб, 2 невідомо - 2.5 %).
Входив до складу Брестської округи, тому був організаційно тісно пов'язаний з оунівським підпіллям Білорусії. На його території діяв районний провід, який тісно співпрацював з сусіднім Дивин-ським районом ОУН.

Любешівський р-н (29 осіб, 6 невідомо - 1.8 %).
Через опанування його у 1943 - 1944 рр. радянськими партизанами, вирізнявся слабким розвитком осередків підпілля ОУН. Був центром району, який підтримував тісний зв'язок з сусіднім Івановським районним проводом Пінського надрайону ОУН.

Шацький р-н (28 осіб -1.4 %).
Порівняно низький відсоток керівників ОУН і УПА народжених у цьому районі пов'язано з незначними його розмірами (найменший в області). Як і на Любешівщині, великий вплив на його території мали радянські партизани. Хоча р-н був центром райпроводу ОУН, напевне основна його частина охоплювала сусідній Малоритський р-н Брестської обл.
 
zwiahelДата: Четверг, 31.10.2013, 21:56 | Сообщение # 2
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 2675
Репутация: 2
Статус: Offline


Серед керівників підпілля ОУН і УПА на території Волинської обл., які народилася поза її межами нараховувалося 176 осіб - 8.8 %.

З них 80 були галичанами (45% з усіх немісцевих). Зокрема, у Львівській обл. - 52 особи. З них 24 народилися на території Сокальського р-ну. При цьому переважна більшість з них (більше 70% ) у селах Княже, Смиків і Бодячів, які до 1961 р. належали до Горохівського р-ну. Тому їх лише номінально можна вважати галичанами. 8 осіб були уродженцями Бродівського р-ну. 18 - Тернопільської обл. З них найбільше уродженців Кременецького р-ну - 8, який етнографічно належить до Волині. З Івано-Франківської обл. (Станіславської) - 4 особи.

Щодо інших областей Волині та Полісся. З Рівненської обл. - 64 особи (36 % з усіх немісцевих). З них найбільше уродженців Костопільського р-ну - 15 осіб та Млинівського - 13 осіб. Тобто сусідніх з Волинською обл. районів, які в структурі ОУН та УПА складали єдине ціле. З Житомирської обл. - 5 осіб.
Центральна та Східна Україна (Наддніпрянщина) - 24 особи, з них 4 не встановлено точне місце народження (15 % від усіх немісцевих). З Київської обл. - 7 осіб, Полтавської - 5, Чернігівської - 2, Запорізької - 2, Дніпропетровської - 1, Донецької - 1, Кіровоградської - 1, Сумської - 1.
Уродженців Поділля - 3 особи. Дві з Хмельницької (Кам'янець-Подільської) та одна з Вінницької областей.

Поза межами кордонів України найбільше керівників підпілля ОУН та УПА Волинської обл. були уродженцями Білорусії. При цьому вони були виключно уродженцями Брестської обл. - 13 осіб. Найбільше з них походили з Кобринського р-ну. Наступними за кількістю керівників ОУН на Волині була Польща - 12 осіб (з них 5 осіб з Грубешівського повіту). З Росії - 5 осіб (2 особи з Курської обл.). По одній особі з США, Грузії та Узбекистану.

Згідно неповних біографічних даних можна зробити висновок, що відсоток осіб які закінчили гімназії був незначним (вдалося встановити лише 20 осіб). Найбільше з них (7 осіб) закінчили Луцьку українську гімназію. У вищих навчальних закладах навчалося лише 10 осіб (найбільше у Львові).

Поодинокі особи, які отримали вищу та спеціальну освіту працювали переважно у вищих ланках підпілля. Особливо у референтурі пропаганди. Більшість керівників різних ланок ОУН і УПА отримали початкову, або середню освіту. Незадовільний освітній рівень керівництва низових ланок підпілля був однією з головних проблем яку намагалися вирішити протягом усього періоду визвольної боротьби.

У 1939 - 1940 рр. частина оунівців, за наказом керівництва, нелегально покинула територію області та тимчасово оселилася на захопленій нацистами Польщі. Чимало з них закінчили різноманітні військові та організаційні вишколи, розвідувально-диверсійні школи, які були організовані на території Генерал-Губернаторства за сприяння німців.

У майбутньому це дозволило сформувати за порівняно незначний час добре підготовлену та дисципліновану силу. Проте, встановити їх відсоток через відсутність достовірних даних наразі неможливо.

Протягом літа 1941 - весни 1943 рр. значна кількість керівників різних ланок українських націоналістів працювала в установах німецької окупаційної адміністрації (сільські, міські управи, біржі праці та ін.). Особливо багато було їх в Українській допоміжній поліції (УДП).

Вдалося встановити 117 осіб (5 % від загальної кількості) та безперечно їх число було значно більшим.

Часом найбільш масового поповнення підпілля новими кадрами були 1943 - 1944 рр. Зокрема, фактично весною 1943 р. на Волині та Поліссі виникає УПА як масовий партизанський рух.

Аналізуючи вище та нижче керівництво підпілля можна стверджувати, що у перших стаж перебування в ОУН була значно більшим і нерідко сягав часів польського панування.

 
zwiahelДата: Четверг, 31.10.2013, 21:58 | Сообщение # 3
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 2675
Репутация: 2
Статус: Offline


Важливу роль у ідентифікації певного керівника підпілля ОУН та УПА відіграє його псевдонім. В посібнику ОУН з методів конспірації Санітарні вказівки в наглих захворюваннях зазначається: "Члени підпільної революційної організації це безіменні солдати своєї Батьківщини. Псевдонім, або просто псевдо не є якимось новим сталим іменем, а лише часовим означенням даного члена, часто лиш номером."

Беручи за основу 1202 (які походять від слів) зібрані псевдоніми керівників підпілля ОУН та УПА на території Волинської обл. Можна виділити найбільш поширені серед них:

23 особи з них використовували псевдо Вишня (1.9 %); 21 - Юрко (1.7 %); 18 - Ворон (1.4 %); 17 - Береза; 16 - Богдан, Богун, Чорний; 15 - Петро; 14 - Дуб, Роман, Явір; 13 - Голуб, Гриць, Сокіл, Соловей, Чорнота; 12 - Білий, Микола, Орел, Чумак, Ярослав, 11 - Василь, Калина, Клим, Орлик, 10 - Борис, Галя, Данило, Зірка, Ігор, Козак, Лис, Люба, Остап, Старий, Хмара, Ясний; Хома.

Загальна кількість псевдонімів, які мають кількох носіїв - 391 псевдонім (33 %). Кожен з інших 810 псевдонімів (67% ), згідно отриманих даних, використовувався лише однією особою.

59 псевдонімів з (тобто 4.6 % ) поданих у довіднику є цифровими. Використовувалися вони наприкінці 40-х - початку 50-х рр. XX ст. виключно для листування та підпису різноманітних документів вищим керівництвом оунівського підпілля (від окружного проводу і вище). Вдалося зафіксувати лише 4 випадки коли різні особи носили однакові цифрові псевда, але це також може бути похибкою у матеріалах з яких взято інформацію. Поширеним був набір з 4-х цифр, хоча їх кількість могла коливатися від однієї до п'яти. Інколи між цифвикористовувалися літери та синтаксичні знаки.

Псевдонімікон ОУН та УПА на території Волинської обл. за походженням можна поділити на певні групи.

Найбільшу з них становлять чужі імена - Аврам, Адам, Аза, Анатолій, Андрій, Андрон, Антон, Богдан та ін. Вони найчастішевикористовувалися як псевдоніми (275 осіб, тобто 22.8 %).

Наступною групою за уживаністю при виборі псевдоніма були чужі прізвища (170 осіб, тобто 14 %). Серед них переважали характерні для населення Центральної та Східної України з закінченням енко - Базаренко, Березенко, Бондаренко та ін. (88 осіб, тобто 51.7% від групи). Хоча нерідко були й іншого походження - Березовський, Бернацький, Бочук, Бурлакова, Бутько, Ваврин, Верниволя та ін.(49 %). Використовувалися також подвійні псевдоніми, які складалися з імені та прізвища - Андрій Березовський, Клим Савур та ін. (23 особи, тобто 13.5 % від групи).

Згаданий уже посібник з конспірації застерігав: Щоб одначе псевдо не розшифрувало власника, воно не може нічим нагадувати ані справжнього імені чи прізвища, ані бути побудованим на принци¬пі контрасту. Коли хтось справді рудий, то не може назватись Рудим, або тому, що хтось є високим назвати його Малим.

Проте, траплялося, що підпільники, нехтуючи правилами конспірації, пов'язували псевдоніми з особистими даними. Іменем: Макс - М.Скорупський. Прізвищем: Баглай -І.Баглайчук. Фактами з біографії. Так, О.Громадюк, який народився в Голобах та навчався в Острозі користувався псевдами - Голубенко та Острізький.

Наступною великою групою були псевдоніми, які походили від вигаданих чи реальних видатних осіб.

Прізвища (прізвиська) діячів української історії доби Козаччини та Гетьманщини, ватажків народних повстань, учасників визвольної боротьби: Байда, Богун, Виговський, Вишневецький, Довбуш, Гонта, Іскра, Кармелюк, Кривоніс, Мазепа, Наливайко, Сагайдачний, Сірко та ін.

Учасників української визвольної боротьби XX ст. - Білас (Василь Білас - чл. дрогобицької групи ОУН, загинув у Львові в 1932 р.), Вітовський (на честь Дмитра Вітовського - держсекретаря військових справ ЗУНР), Махно (Нестор Махно - анархіст), Одуд (Федір Дудко - культурний діяч періоду УНР).

Героніми (прізвища героїв літературних творів) - Варнак, Гамалія, Кайдаш, Еней, Швейко та ін. Міфів - Аполон, Біс, Вій, Водяний, Горошко, Муромець, Перун, Чугайстер (лісовик) та ін.

Прізвища видатних діячів всесвітньої історії - Гегель, Декарт, Кутузов, Платон, Пушкін, Распутін, Рузвельт, Спартак, Стратон, Суворов, Черчіль та ін.

Прізвища ворогів українського визвольного руху - Биков (один з командирів 90-го прикордонного загону), Кіров, Лисенко (начальник Колківського РК ВКП(б), Ленін, Пілсудський, Сталін, Сікорський та ін.

Значна частина псевдонімів походила від топонімів і гідронімів - Базавлук, Бористен, Горинь, Дніпро, Дунай, Горинь, Збруч, Ташкент та ін.

Апелятивів-історизмів: Арієць, Бей (титул у тюрків), Борута (лісовий чаклун), Бояр, Гайдамака, Гусар, Дуліб, Компанієць, Негус (титул правителя Єфіопії), Султан та ін.

Репрезентативну групу складають найменування, сформовані шляхом номінації апелятивної лексики. Зокрема, масово використовувалися у якості псевдонімів назви флори та фауни:

Тварин (фауноніми) - Білка, Бик, Борсук, Видра, Заєць, Звір, Кіт, Кріт, Медвідь (ведмідь), Слон, Тигр та ін.

Птахів (орнітономени) - Беркут (гірський орел), Воробей (горобець), Ворон(а), Голуб(ка), Горлиця, Деркач, Журавель, Коршун, Крук та ін.

Комах (ентомологічні номени) - Бджола, Джміль, Жук, Кліщ, Метелик, Муха та ін.

Плазунів - Вуж, Змій, Ящур та ін.

Риб (іхтіономени) - В'юн, Сом, Щука, Щупак та ін.

Дерев - Береза, Бук, Верба, Гива (верба), Горіх, Груша, Дуб, Липа, Оріх (горіх), Явір, Ялина, Ясен та ін.

Кущів - Барвінок, Ліщина, Черемуха та ін.

Трав'янистих польових та городніх рослин - Бальсаміна (від квітки бальзамін), Бур'ян, Кропива, Лілея, Мак, Піонія, Троянда, Тоя, Чорнобиль (полин) та ін.

За псевдоніми підпільникам слугували слова із галузі метеорології: Буря, Буревій(сник), Вітер, Вітролом, Грім, Гроза, Громобій, Хмара та ін.

Явища у природі: Блиск, Вир, Дим, Хвиля та ін.

Окрему групу окреслють назви, в основі яких покладені топографічні об'єкти: Балка, Берег, Бескид (урвище), Брила, Гай, Круча та ін.

 
zwiahelДата: Четверг, 31.10.2013, 21:59 | Сообщение # 4
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 2675
Репутация: 2
Статус: Offline
Велику групу складають псевдоназви - які характеризують особу (згідно правил конспірації рекомендувалося подавати у них протилежні реальності дані).

Зовнішній вигляд, вік: Багровий, Біла(ий), Блондин, Бородатий, Босий, Бурий, Велетень, Вишитий, Вороний, Старий та ін.

Риси характеру і вдачі: Бистрий (швидкий), Благий (кволий), Бравий (бадьорий), Валет (шахрай), Верещака (крикун), Вертун (непосидющий), Гаркавий (картавий), Горлатий (галасливий), Зух (зухвалий) та ін.

Соціальний статус: Безрідний, Вільний, Галайда (бездомний), Пройдисвіт (людина без сталого заняття), Горюн (той, що горює) та ін.

Родинна спорідненість: Батько, Дід, Тітка та ін.

Місця походження особи: Верховинець, Галичанин, Грузинка, Вавилонський, Донський, Запо¬рожець, Київський, Мадяр, Поділець, Прус, Німець, Сибірний, Східняк, Турок, Узбек, Циган(ка) та ін.

Професію, постійне, або тимчасове заняття: Бондар, Бортник, Бурлака, Вівчар, Вояк, Вугляр, Гармаш, Доктор (лікар), Летун (пілот) та ін.

Значна частина псевдонімів походить від предметів матеріальної культури:
Аркан, Багнет, Байдак (річкове судно), Барилка (бочка), Бобрик (шерстяна тканина), Вінець (корона), Кубік (металева круж¬ка), Кріс (гвинтівка) та ін.

Менш значна кількість псевдонімів пов'язаних з людським організмом: Борода, Брова, Зуб, Чуб
та ін.

Абстрактними поняттями: Воля, Дружба, Чутка та ін.

Походить з іншомовних слів: Ашот, Шварц, Дойч, Орудія (гармата), Ройтер, Шульц та ін.

На основі біографічних даних на керівників різних ланок підпілля ОУН можна стверджувати, що з 2382 осіб загинуло 728 (30.5 %). Гинули очільники підпілля ОУН та УПА, особливо нижчого рівня, переважно, неподалік рідних сіл. Поряд з тим, відсоток загиблих був значно більшим серед вищого керівництва. Більшість з них будучи оточеними та не бажаючи потрапити в полон - дострілювалися або підривалися гранатою.

Свою сумнозвісну роль у втратах серед керівництва ОУН та УПА відіграв внутрішній терор Служби безпеки ОУН, який через агентурно-оперативні комбінації активно підігрівали чекісти. Загалом у досліджені вдалося встановити 32 особи, страчені есбістами. Найбільше у 1945 р. — 9 осіб та в 1943 й 1944 рр. - по 6 осіб.
 
Форум » Общий форум » ОУН и УПА » Портрет керiвника пiдпiлля ОУН та УПА (на територiї Волинської областi)
  • Страница 1 из 1
  • 1
Поиск: