Волинське намісництво


Административное устройство Украины в составе Российской империи имело следующую структуру.

1781 Воронезьке намісництво
1781 Харківське намісництво
1782 Київське намісництво
1782 Новгород-Сіверське намiсництво
1782 Чергінівське намiсництво
1796 Брацлавське намісництво
1796 Волинське намісництво
1796 Подільське намісництво
1811 Катеринославська губернія
1826 Бессарабська область
1844 Таврійська губернія
1845 Військове відомство
1847 Херсонська губернія
1852 Київська губернія



Серед мiст Волинськоrо намiсництва старi знаки чи їx модифiкацiї зберегли Житомир , Заслав , Овруч , Острог , Рiвне та Чуднiв. Для трьох iнших мiст, правдоподiбно, впроваджено новi знаки: для Дубровицi - у синьому полi якiр (вказує на вигiдне для рiчкового судноплавства розташування мiста); для Лабунi - у срiбному полi яблуня з плодами (означає природнi багатства); для Радомишля - у синьому полi три срiбнi голуби летять iз запалами (у пам'ять легендарної помсти княгинi Ольги древлянам, хоча це стосувалося древнього Коростеня, який розташовувався поблизу цього повітового центру). Хоча нe були офіцiйно затвердженi герби Луцька, Володимира-Волинського, Дубна та Кременця, проте цi мiста й надалi користувалися своїми давнiми знаками чи їx модифiкацiями.

Новоград-Волынский Житомир Луцк Ровно
Ковель Чуднов Дубровица Изяслав
Лабунь Острог Овруч Радомышль