Наруга над подвигом і трагедію людей.

Саме так можна і треба оцінювати останню статтю  І.Л. Тригуба “Місто та евакуація” (“Звягель-Инфо” №10 від 8.3.12). Саме так оцінили цю статтю, чергову спробу зробити “політику” на трагедії люди, яки і досі живі і самі у дитинстві пережили у 1941 р. евакуацію з  Правобережної, в першу чергу Західної України і дуже добре, на все життя запам’ятали ті страшні часи. Дуже негативну реакцію вона викликала в Інтернеті і у молодшого покоління.

В цій суто тенденційної статті - нічого справжнього історичного, крім відомостей про загальну чисельність населення немає. Все інше – ідеологічні гидота і бруд, чергове маніпулювання і жонглювання цифрами, чергова спроба ввести в оману пересічного чітача.

 У людей, яки особисто  пережили війну, тім більш в евакуації, найбільше обурення викликала головна “ідея” статті , суто “європейський вибір” ії автора – навіщо українцям було воювати з Гітлером? Як той старий єврей у відомої комедії, він раз за разом твердить одне і теж – “Кац пропонував здатись!”.

 “Гад” Кремль – щоб Україна (як вочевидь і Білорусія,  і Прибалтика,  і частина Росії) “аби вона не дісталася Гітлерові, вирішили від неї залишити мертву пустелю”, да ще з якою метою -  “для забезпечення... знелюднення окупованої німцями території, позбавлення їх місцевих робочих рук для відбудови зруйнованого”. Яка “сволота” – нічого “любим німцям” не залишили – ні рабську силу, ні більшості місць для ії застосування. Довелось, це ж треба, “бідним” німця”  везти цю силу аж до самої  Німеччини. “А Кац пропонував здатись”.  Нам тільки цікаво – весь Кремль винен, ці тільки одна Спаська вежа?

Ми розуміємо – у людини в 75 років є  власні переконання і реальні знання їй можуть бути геть не цікавими і не потрібними. То, звісно ії право. Але навіщо брехати людям, намагаючись не пояснити -  а нав’язати власні переконання? Та і шляхом брехні? Відповідь проста – інших “аргументів” немає.  Довести псевдодоказами власну версію – “ніякого геноциду у нашому місті не було” – ой як хочеться. Аж пече. Але це непросто огидно – це пряма наруга над людьми, над пам’яттю про них, над пам’яттю про мільйони жертв, морями крові і сліз, страшними стражданнями пересічних людей, і військових і цивільних.

Адже відповідь на головне питання нашого “старого єврея Кацу” для чого робилась евакуація, навіщо нацистам “залишили пустелю” дуже проста – Радянський Союз здаватись Германському “великому райху”  не збирався. Це ні “польська, бельгійська, голландська, французька, грецька та інші” армії. Незважаючи на велику кількість військовополонених – радянська здаватись не збиралась.

Мабуть особливо образився наш “старий єврей Кац” на директиву КПУ(б) і СНК УРСР від 3.7.41, так образився, що навіть про неї і не згадав у статті. Ця директива забов'язувала на Правобережної Україні за добу роздати усе зерно колгоспів і радгоспів селянам, свиней і птицю забити та також роздати всьому населенню. Те ж треба – клята Банкова залишила “визволителів” без харчів, “сволота”...

 Для того і були потрібні промислові потужності на сході і робочі руки для їх застосування. І допризовна молодь, яка також евакуювалась в першу чергу. Адже була війна, битва двох титанів, двох коаліцій. До речі, хто виступав проти однієї з сторін – автоматично зараховувався до союзників іншої. Яскравий приклад –  наші сепаратисти з Галичини.  Саме тому ОУН-УПА не врятувала мешканців Західної України від примусового вивозу  на Схід – а навпаки - підставило під нього. Такі тоді були часи, а їх, як відомо – не вибирають.

О цифрах. “Версія про багато тисяч розстріляних у місті євреїв була наслідком фальсифікацій, вчинених комісією з розслідування злочинів фашистів у місті”.  По-перше – а докази де про фальсифікацію архівних документів де? Адже це дуже серйозне звинувачення – аргументи повинні бути неспростовнім. А тут з “доказів -  знов “власне сумління”? Якщо доказів немає, п. Тригуб мабуть знає, що в даному випадку потрібно робити з власними “сумнівами”... Зараз холокост у місті – документально і фактично (могилами) встановлений факт. Ми вже отримали підтвердження про приїзд після Евро2012 знімальної групи німецького телебачення. Документальний фільм про злочини німецької армії буде починатися з сюжету про наше місто. Звісно, попередньо всі факти були німецькою стороною ретельно перевірені за власними джерелами.

 Неточності – звісно є. Але, шановний п. фактограф вочевидь самі акти якщо і читав, то дуже неуважно. Усі цифри подані з максимально можливою на той час точністю.. Адже в усіх актах написано “до ... чол.”, тобто “не більше ніж...”. Себто менше може бути, більше – ні. Так, методики не досить точні, але якщо ми порівняємо акті з відомими німецькими цифрами страчених, - отримуємо помилку не більш 20%. Наприклад: за концтабір - за актом загинуло до 30 тис. чол., за німецькими документами – 26661 особа, Чехова 4 – по акту страчено до 200 чол., за німецьким звітом – 161 особа. Інша картина там, де разом з дорослими знищувались діти. Там німецькі цифри значно менше через те, що діти, у перших стратах до 14 років, в подальшому – до 12 років – у “залік” не шли, тобто не рахувались.

Так що до 1 жовтня 1941 р. за всіма документами, і нашими (з врахуванням помилки), і німецькими, було знищено не менше ніж 3,5 тис. євреїв. Все інше – від лукавого.

Чому саме у “старого єврея Каца” – п. Тригуба і недавнього комуніста п. Вітренко останні півроку “вибухнула” ідіосинкразія по відношення до холокосту в нашому місті - нам особисто зрозуміло. Адже саме півроку тому, відзначалось 70-річчя  трагедії Бабиного Яру.  Напередодні з’ясувалось, що усі без виключення нові члени Євросоюзу, навіть країни Прибалтики, перед вступом до Євросоюзу -  публічно вибачились за холокост. Яка “душа” якого “справжнього” українця винесе таке “знущання” над собою? Тому всіма силами і заперечують холокост “хоча б” у нашому місті. А ще  ця “душа” просто не може перенести як тім євреям “казково повезло”. Адже голодомору у місті не було, а холокост такі був – “повезло”.

Скільки людей було у червні-липні 1941 р. мобілізовано, скільки з них загинуло, попало в полон и т.д. и т.п. – невідомо.  За всю війну,, згідно “Книги Пам’яті України. Житомирська обл.” (т.7) – тільки воювало 4760 чол.. з них загинуло - 2980 мешканців міста.

А за думкою нашего “старого єврея Каца” – ніхто на фронті не загинув, ніхто з мешканців міста  взагалі не воював, німці стратили пару сотень євреїв, всі інші померли виключно в евакуації. А тут ми маємо тільки безповоротних втрат відразу не менше 6,5 тис., документально, а більше половини персонально підтверджених. Тобто вже казка про 10 тис. евакуйованих виглядає не більш як... казка, незважаючи на весь “науково подібний” вигляд “досліджень” нашего “старого єврея Каца”.

Щодо чисельності населення на 1.10-41, дійсно куди крім війська, страчених,  лише одного відомого ешелону (другий, як відомо не пробився) евакуйованих, стихійних біженців, подівся з міста народ? І в думку нашому есеїсту не прийде – “любі німці” населенню українських міст харчі не постачали і звісно не збирались. Ось народ і рвонув “на багаті села”, усі хто міг – треба було якось виживати. А цю чисельність ніякої статистикою не охватити.

Звісно, для нашего “старого єврея Каца”, його “політичних переконань” це ні є прийнятним, тому він де збрешіть, де промовчить, а де, більшою частиною “плутає сліди”.  Досвід. Дійсно, як можна “принижувати” “ велику цивілізовану” націю, “любих німців” (особливо нацистів), яка так багато “доброго”  зробила біднім українцям! Да і нацисті – “зразок” для таких “українців” виховання “справжнього національного” духу.

   На жаль неможливо підрахувати, скільки мешканців саме міста було страчено у в’язниці. Адже на початку літа 1943 р. при в’язниці був створений 8-тисячний концтабір під відкритим небом , де були зібрані з навколишніх районів і міста ті українці, хто не бажав (“сволота”) кувати звитягу “любим німцям” на виробництві у Німеччині. Майже половини з них там же була показово страчена.

Крім того, у місті був створений опорний пункт поліції безпеки (гестапо+крипо) і СД, діяли команди ГФП (тайної польової поліції), філія зондерштабу “Р” Абверу. Так що в’язниця “працювала” на повну потужність, “обслуговуя”, крім міста, ті ж  навколишні  районі.

Але питання, яке  чомусь викликало таке велике незадоволення “старого єврея Каца” – швидке поновлення чисельності населення міста після звільнення – такі виникає. І наш “старий єврей Кац” дає у своїй статті навіть підказку – “перед приїжджими поставали проблеми і житла, і харчування”. Чому і перед максимум 2-3 тисячами евакуйованих (більше, як показано вище, іх просто бути не могло) стало проблемою повернення до власних осель.?

А у тому і питання – оселі як евакуйованих так і страчених, в першу чергу євреїв - вже були зайняти. Подивиться скільки  судових справ за перші повоєнні роки по поверненню і встановленню власників житла. То хто ж були ці “загарбники”? Переважно, по матеріалах судових справ – мешканці навколишніх сіл і військові.

Адже ще під час війни до міста прийшлі два військових училища, декілька тилових (т.зв. “тамбовських”) шпиталів, запасний стрілецький полк. Майже весь командний і викладацький склад – з родинами. Допоміжний персонал – як правило з навколишніх сіл (з переселенням до міста). Відразу після війни до міста прийшло аж дві дивізії повного штату, тільки родини командного складу – ні одна тисяча людей. Забув наш “старий єврей Кац” ще одну категорію – повернення людей, насильно “направлених” у любу йому  нацистську Німеччину. І врешті-решт куди він дів ті пару тисяч демобілізованих з війська? Незрозуміло як враховивалася чисельність села (селища) Лубчиця. Адже у грудні 1945 р. воно вже входило у склад міської виборчої дільниці. Все це треба досліджувати, замість маскування власних “політичних” махінацій.

Нам зрозуміло, а тому у двійні  огидно, що страшну, важку і святу тему війни п. Тригуб, (він же “есеїст” і просто “старий єврей Кац”) в черговий раз використав для втілення власних “політичних” марень. Замість доброякісної краєзнавчої розвідки ми отримали черговий суто художній твір на задану тему, з декількома реальними цифрами та парочкою цитат, видраних з контексту, для надання твору “історичності”. Тема твору відома, вона одна і таж з статті до статті: “які чудові хлопці у війну були любі німці (особливо нацисти), які страшні були кляті радянські “окупанти”.

 Брехати і свідомо -  навіщо? Навіщо видавати це за “чисту, як сльоза” “історичну правду”? Вона така ж “велика і чиста” як сльоза на кінчику носу старого єврея. Жодного конкретного факту по евакуації міста він звісно не наводить – мабуть нема і навіщо? Хоча у нашому місті є навіть живі свідки, які евакуювались розстріляним за Житомиром потягом.  Навіщо це йому? Головне доказати власну “українську” правду -  у місті ніякого холокосту “не було”!

Насправді ця стаття п. Тригуба – чергова наруга над подвигом і трагедію людей, чергова досить вміла спроба фальсифікувати історію війни в задоволенні своїх “ідеологічних” примх. А мова іде про реальну трагічну долю реальних людей. Тому і треба дуже спокійно, ґрунтовно і максимально об’єктивно займатись саме історією, а не “вести політику”.  Скільки може такий значний український історик, як наш шановний земляк п. В.М. Литвин закликати не збурювати, не збуджувати людей,  у т.ч. подібними “дослідженнями”, особливо людей похилого віку.