Пятница, 23.06.2017, 14:03
Приветствую Вас Гость | RSS

Новоград-Волынский

К 75-ти летию В.Л. Дидковского - Форум

[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 11
Форум » Новоград-Волынский » Дидковский Владимир Леонидович » К 75-ти летию В.Л. Дидковского (статья из газеты "Лесин край")
К 75-ти летию В.Л. Дидковского
zwiahelДата: Вторник, 11.10.2011, 18:32 | Сообщение # 1
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 2417
Репутация: 3
Статус: Offline
І СЕРЦЯ СПІВ, Й ДУШІ РОЗКРИЛЛЯ!


Тетяна КОЗЛОВА.


О, як легко торкалися його пальці клавіш фортепіано! Здавалося, що то крильця метелика ніжно лопотіли над ними. Та звуки, що лилися з-під тих пальців-крилець, зворушували до глибини душі. У вікно вже давно задивлялися зорі, та ніхто з тих, хто
був у кабінеті, цього не помічав. І тихо плавилась свічка в кришталевому підсвічнику, та мелодії, що змінювали одна одну, так заворожували, що час був безпорадний перед грою Майстра. І це був він – Володимир Леонідович Дідковський, котрий вирішив подарувати друзям ось такий приємний вечір.



Бог щедро винагородив різними талантами цю людину. Виключний слух, уміння грати не тільки на фортепіано, а й віртуозно – на гітарі, чим підкорював серця своїх учнів. А хто пам’ятає, як на чергову річницю від дня народження О. Пушкіна Дідковський у Будинку офіцерів написав величезний – висотою на всю сцену – портрет поета… вугіллям! І це було так вражаюче! А спектаклі, які поставив і сам грав у них! Зробити аранжування будь-якої мелодії чи пісні, або й написати власну для нього було, як вустами торкнутись нектару. А вірші лились з-під пера, тільки пише їх у дуже відповідальні чи близькі серцю миттєвості.

...Колись перший секретар міськкому партії Володимир Григорович Федоров, побувавши на відкритому уроці у В. Л. Дідковського, розгледів у ньому ці всі таланти разом. І запро
понував посаду директора Палацу культури.

– От тоді, у 70-их роках минулого століття, наше місто зазвучало! – згадують очевидці. – Концерти, спектаклі, різноманітні клуби, які відкрив Володимир Леонідович. Він керувався не лише тим, аби цікавим було дозвілля, а й щоб життя звягельчан мало сенс, було наповненим. Це був розквіт культури у місті!

Під дахом Палацу культури діяв клуб «Нумо, дівчата», до якого залучив працівників шкіл, дитсадків, навіть виконкому міської ради. Потім багато хто з його учасників одружились, запрошували Дідковського на весілля. А щоб виховувати молодь, створив клуб «Щит і меч». Були відкриті судові засідання із переповненими залами. Допомагали Володимиру Леонідовичу тодішній секретар міськкому партії Олександр Григорович Нестерчук, працівники міліції Ганна Миколаївна Колобаєва, Петро Тихонович Цимбал...

А програма «Алло, ми шукаємо таланти», а спектаклі народного театру! До Новограда приїздили звідусіль, з усіх усюд, почувши, як вирує тут культурне життя. Як легенду,
переповідають історію із скрипалем Лондоном. Кажуть, Володимир Леонідович на першому поверсі Палацу культури почув, як Лондон, граючи на скрипці на третьому поверсі, узяв
не ту ноту. І Дідковський побіг на третій поверх, аби сказати, що той зфальшивив!

Те, що дав за роки свого директорства у культурі для мешканців міста Володимир Леонідович, нічим не виміряти, як і не забути.

Та унікальність цієї людини не тільки і не стільки в цьому, а й у тому, що, крім
цієї роботи, решту життя – його значимішу частину – він віддав рідній сьомій школі. Уже не десятки – сотні його учнів у різних куточках світу користуються знаннями, набутими в улюбленого вчителя. Є серед них професори, доктори й кандидати наук, видатні військові, лікарі, вчителі...

Багатьох, хто уперше побуває у сьомій школі, вражає ще й музей. Тут зібрано багато матеріалів не тільки з історії школи, а й міста. І цей музей, і діяльність юних екскурсоводів – теж дітище Володимира Леонідовича, як і музей бойової Слави в Палаці культури.

У його душі і нині вирує ціла епоха, охоплена неймовірними планами, мріями, задумами. А хіба один комп’ютер вчитель подарував своїй школі? А скільки країн побачили його учні, виборовши престижні премії в олімпіадах не тільки області, України, а й на теренах СНД і міжнародних із програмування!

...Вчитель останнім покидає вечорами школу, коли вже чимало із задуманого наперед зробив у комп’ютерному класі. І чекає ранку, щоб знову зайти до класу, де його чекають допитливі очі учнів.

Сьогодні Володимиру Леонідовичу виповнюється 75! Довгожитель у праці, він стрічає свій ювілей з літеплом і надіями у серці. Знаємо, пам’ятаємо, любимо, бо Дідковський
– неповторна особистість і гордість Новограда-Волинського, невід’ємна частка його історії і славних набутків.

...Про таких кажуть, що при народженні їхнього чола торкнувся янгол. І це насправді так. Без перебільшення.
Прикрепления: 5267595.jpg(31Kb)
 
zwiahelДата: Суббота, 04.08.2012, 14:33 | Сообщение # 2
Генералиссимус
Группа: Администраторы
Сообщений: 2417
Репутация: 3
Статус: Offline


В.Л. Дидковский с экскурсантами в школьном истоико-патриотическом музее. Фото из г-ты "Звягель-Информ".
Прикрепления: 7398144.jpg(47Kb)
 
Форум » Новоград-Волынский » Дидковский Владимир Леонидович » К 75-ти летию В.Л. Дидковского (статья из газеты "Лесин край")
Страница 1 из 11
Поиск: